- цвірчати
- —————————————————————————————цвірча́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цірчати — чи/ть, недок., зах. Цвірчати, цвірінькати … Український тлумачний словник
гірчати — ає, ають, недок. Ставати, робитися гірким … Український тлумачний словник
зацвірчати — див. зацвіркати … Український тлумачний словник
поцвірчати — див. поцвіркати … Український тлумачний словник
цвірчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати. 2) Видавати звуки цвірінь цвірінь (про горобців та деяких інших пташок); щебетати. || Видавати характерні звуки, схожі на щебет птахів (про предмети) … Український тлумачний словник
зацвірчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поцвірчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
сквірчати — сквірчит, Ол. Цвіркати … Словник лемківскої говірки
фірчати — фірчу, чиш, Пн. Посвистувати, видавати переривчастий звук свистіння, сюрчання. Сквіркы фірчат … Словник лемківскої говірки
цірчати — цірчиш, чит, Вр. Цвірінькати. Цірчат вороблі на слоту … Словник лемківскої говірки